Свято першого дзвоника у День знань

На шкільному подвір’ї шикуються учні 2—11 класів. Звучать пісні про школу. Подвір’я прикрашене квітами, повітряними кульками, різноколірними прапорцями, журавликами, виготовленими учнями шкапи.

Педагог-організатор. Увага! Увага! У нашій рідній школі розпочинається велике і радісне свято — День Знань! На святкову лінійку вишикувались учні 2—10 класів. А зараз під звуки урочистого маршу одинадцятикласники введуть наймолодших членів нашої шкільної родини, які сьогодні вперше переступлять поріг школи, — учнів 1-го класу. Привітаймо їх оплесками!

Звучить урочистий марш. Учні одинадцятих класів ведуть за руки першокласників. Попереду йдуть класні керівники одинадцятих класів і вчителі початкових класів.

Учень

Закінчилось літо веселковим цвітом
І кудись у вирій попливло від нас.
Зажовтіла осінь над чарівним світом
І дітей скликає в рідну школу, в клас.

Учениця

Бо пора навчатися, з літечком прощатися,
Всім до книжки з зошитом повертатись час.
Закликає вересень за науку братися
І веселим дзвоником всіх збирає нас.

Педагог-організатор

Світле свято, чудове свято
Закликає до книжки нас,
Щоб училися всі завзято
Й розумнішали повсякчас.
В добрий час, у легку годину
Йдіть сміливо в Країну Знань!
Вся шкільна дорога родино,
В рідну школу йди без вагань!

Школо, рівняйсь! Струнко! Свято Першого дзвоника оголошується відкритим! ( Звучить Державний Гімн України. Всі співають.).

Учень

Здрастуй, школо, дитяча країно,
Тут вчимося, мужнієм, ростем.
Ти до всіх нас і добра, й гостинна,
За знаннями сюди ми ідем!

Учениця

І веде нас знайома стежина,
Найрідніша стежинка з усіх.
В школі вчиться і дружить дитина,
Тут лунає і пісня, і сміх.

Учень

Здрастуй, школо! Я скучив за літо
За уроками, класом своїм.
І за сонцем, що в вікна відкриті
Гріє променем нас золотим.

Учениця

Здрастуй, школо! Чекають уроки
І веселі перерви на нас.
Ми до знань робим впевнено кроки,
Переходимо з класу у клас.

Учень

Світлий вересень знову скликає
У чудовий і радісний час.
Школа двері для нас відчиняє
І запрошує в затишний клас.

Педагог-організатор. День Знань — це особливе свято! Це зустріч з друзями і вчителями, радість від спілкування, знайомство з новими навчальними предметами, пізнання невідомого і цікавого. Перший дзвоник — це завжди хвилююча подія, особливо для наймолодших учнів — першокласників, а також і для випускників, адже маленькі сьогодні вперше переступлять поріг незвичайної і дивної країни, де будуть навчатися протягом багатьох років, зростатимуть і мужнітимуть. А випускники востаннє переживають сьогодні зустріч з першим шкільним дзвоником, бо через рік розлетяться, мов пташенята, по білому світу, щоб вчитися і працювати, щоб йти дорогами праці і звитяги, дорогами своїх батьків та дідів, і торуватимуть власні шляхи, щоб творити свою Державу. Школа гостинно відчинила для вас усіх свої двері і запрошує у просторі і затишні класи, щоб набиралися мудрості і знань, щоб наповнювали своє серце любов’ю і добротою, щоб вчилися долати труднощі і впевнено крокувати до своєї мети. Запам’ятайте на все життя, що

Найсвітліша дорога в світі —
Це дорога до знань, до школи.
Пам’ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.

Адже всього, що вмієш, і всього, що знаєш, за плечима не носити. Не лінуйтеся і не зупиняйтеся на досягнутому, розвивайте свої таланти, творчість, здібності. А школа сприяє цьому. Учіться бути мудрими, добрими і людяними. Виростайте справжніми людьми!

Ведуча. До слова запрошується директор школи.

Виступ директора школи.

Ведучий. Слово мають гості.

Виступи гостей.

Ведуча. Запрошуємо до слова одинадцятикласників.

До мікрофона підходять випускники разом з першокласниками.

Випускник

Ми привели собі на зміну
Маленьких учнів — перший клас!
Учіться, любі, на «відмінно»,
Ростіть, мужнійте, в добрий час!
А ми останній рік ідемо,
До школи топчемо стежки.
І теж мужніємо й ростемо,
І в школу йдемо залюбки.

Випускниця

Ми тут навчилися дружити,
Пізнали, де добро і зло.
У школі ми вчимося жити.
І всім нам дуже повезло,
Що в нас такі хороші люди —
Найкращі в світі вчителі!
І вам тут, діти, добре буде.
Це краще місце на Землі!

Ведучий

Слово ми надаємо малечі,
Тим, хто прийшов у перший клас,
Їх багато сьогодні, до речі,
Бо прийшов їм навчатися час.

Ведуча

Зараз слово ми їм надаємо,
Бо вони хочуть щось нам сказати.
Потім в класи усіх поведемо,
Світ науки і праці долати!

Виходять першокласники.

Першокласники

1.Клановець Катерина.

 Всі навчатися йдемо —
Ми не білоручки.
В гарних ранцях несемо
Олівці і ручки.

2. Буду палички писати
А ще рахувати.
І читати, й малювати,
Щоб розумним стати!

3. Ще в портфелик я поклала
Їжачка малого
І конструктор «Леґо» взяла,
Й песика рудого.

4. З ними гратися люблю,
Нащо ж їм скучати?
Я ж погано не роблю —
Буду їм читати!

5. Я дві ляльки узяла:
Віру і Марійку:
Як без них я йти могла
В школу на лінійку?

6. Самоненко Андрій.

Ранець свій я сам складав:
Зошит і букварик,
Фарби й олівці узяв.
Я ж уже школярик!

7. Я й машинку ще узяв —
Іноді погратись...
Важко з іграшками враз
Якось розлучатись.

8. Ай-ай-ай! Не сором вам
Іграшки носити?
В школі треба школярам
Всім уроки вчити!

9. В школу йдемо з юних літ,
Щоб знання здобути.
Пізнавати білий світ
І розумним бути.

10. Школа — це країна мрій,
Радості дзвінкої.
Тільки ти напитись вмій
Знань води живої.

11. Побажайте нам тепла,
Щастя, сили й світла,
Щоб любов між нас була
Й дружба щоб розквітла.

12. Хоч сьогодні перший раз
Ми прийшли до школи,
Але щиро любим вас
Й все, що є довкола!

До мікрофона підходить учитель першого класу, бере за руку дитину і звертається до неї.

Учитель першого класу

Я беру твою руку, дитино маленька,
Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.
Поведу через казку, не бійся, рідненька,
У незвідані далі, далекі світи.
Будем разом усюди ми там мандрувати,
Перешкоди долати ми будем щодень.
Я навчу тебе мислити і рахувати
І читати, й писати, й співати пісень.
То ж давай свою руку і я обіцяю,
Станем друзями всі ми на довгі роки.
Ти полюбиш цю школу і клас свій, я знаю,
І щоранку ітимеш сюди залюбки.

Учитель веде дітей на свої місця.

Випускниця

З усмішкою згадую той час
Й не забуду у житті ніколи,
Як мене маленьку в перший клас
Тато й мама привели до школи.
Я так само, як і ці малі,
Зайчика у ранець пакувала.
Школа — краще місце на Землі,
Тільки я тоді про це не знала.

Випускник

От уже й до фінішу наш біг!
Ще ривок і ляжуть нам під ноги
Сто нових незвіданих доріг,
Що лежать для всіх біля порогу.
Ще ривок! Ще рік! Іще ледь-ледь!
І життя доросле нас чекає.
Що ж, дівчата й хлопці, — уперед!
Час від нас натхнення вимагає!

Випускниця. А зараз ми вручимо маленьким першокласникам найпершу їхню книжку — Буквар. І нехай світлою буде їхня дорога до знань. Учіться, любі діти, бо знання — це світло! І пам’ятайте, що все в житті починається з малого: з маленької зернини — колосок, із жолудя — могутній дуб ростиме. Тому старайтеся, бо все має свій початок і закінчення, лише час не можна повернути, тому бережіть час і намагайтеся вчитися і вчитися. У добрий час!

Випускники вручають книжки і подарунки першокласникам. Лине весела музика. Виходять ведучі.

Ведучий

Школа радісно учнів стрічає:
Все найкраще — завжди для дітей!
Срібний дзвоник нехай пролунає
Для батьків, вчителів і дітей.

Ведуча

Бо сьогодні початок навчання.
Нас чекають нові відкриття.
І уроки, й перерви, й змагання:
Дні у школі — це наше життя!

Право першого дзвоника надається учням школи (називає ім’я і прізвище учнів). (Випускник і першокласниця обходять із дзвоником всю лінійку.).

Лунають слова ведучого.

Ведучий

Срібний дзвоник над краєм співає,
В синім небі лунає для нас.
Всіх дітей він до школи скликає
На навчання! У добрий нам час!

До мікрофона підходять учень і учениця.

Учень

Сьогодні чудове і радісне свято —
День Знань. Перший дзвоник лунає!
Дітей в кожній школі зібралось багато
І всіх Україна вітає!

Учениця

Ми сядем за парти науки вивчати,
Учитись терпляче й сумлінно.
І будемо впевнено всі крокувати
По рідних стежках України.

Учень

Дорогами праці, звитяги і слави,
Що предки в борні здобували.
Дорогами честі, традицій держави,
Що люди віками кували.

Учениця

Доріг на Землі для людей є багато.
Є різні у світі дороги.
Але найсвітліша у будень і в свято
Веде до шкільного порога.

Учень

І йдемо усі ми, любов’ю зігріті,
Щоб все, що почато батьками,
Не тільки примножити і завершити,
Й пройти ще своїми шляхами.

Учениця

Щоб рідна і мила моя Україна
Міцнішала і процвітала.
Між інших держав, щоб моя Батьківщина
У світі найкращою стала!

Лунає музика, до мікрофона підходять майбутні випускники.

Випускник

Ми не кажемо ще: «Прощавай, рідна школо!»
«Здрастуй, школо», — ще будем казати не раз.
Сумно трішки стає, що сюди вже ніколи
Ми не прийдемо учнями в рідний наш клас.
Але поки що — учні твої ми, рідненька.
Галасливі, розумні — усі, які є!
Ти для нас найрідніша і добра, як ненька.
Ми ніколи не зрадимо ім’я твоє!

Випускниця

В нас попереду — фініш і різні дороги.
І до дня випускного — напружені дні.
Сміх і радість чекають, невдачі й тривоги,
Нас чекають також й перемоги ясні.
Тож берімось за працю у світлу годину.
Ми дитинства завершуєм радісний біг.
Десь чекають вершини на кожну людину,
Коли ми переступимо рідний поріг.
А сьогодні в нас свято, у кожного квіти,
Бо ж на свято всі з квітами завжди ідуть.
Вчителям нашим рідним даруймо їх, діти,
Бо вони своє серце для нас віддають!

Учні вручають квіти вчителям. Звучить музика.

Педагог-організатор. Увага! Рівняйсь! Струнко!

Звучить аудіозапис Державного Гімну України. Всі співають.

Ведучий

Настане зараз довгождана мить,
З якої почнемо своє навчання.
Покличе дзвоник, срібно продзвенить —
І ми підемо в класи без вагання.

Ведуча

Дзвени, мій дзвонику! І весело співай!
Щасливо, срібно, радісно, дитинно!
І про уроки всім нам сповіщай,
У добрий час, моя шкільна родино!

Право першими зайти до школи мають першокласники і майбутні випускники.

Лунає дзвоник. Учні заходять у школу і йдуть до своїх класів.